Серед жінок целюліт зустрічається у 80-95% випадків. Це пов’язано з особливостями гормонального фону жіночого організму. Целюліт частіше всього виникає в періоди „гормональних вибухів”: приблизно у 15% він розвивається під час статевого дозрівання, у 25% - під час і після вагітності і у 15% - під час менопаузи.

       Жирова тканина людини починає формуватися протягом першого року життя. Жирові клітини (адипоцити) збільшуються в розмірах в три рази, і продовжують рости до п’яти років. Після цього жирові клітини не діляться, а тільки збільшуються у розмірах. Кінцева кількість жирових клітин у дорослої людини визначено генетично і строго індивідуально.

 

Причини виникнення целюліту

       До факторів які впливають на виникнення целюліту можна віднести наступні:

  • спадковість;
  • нераціональне харчування (перевага в раціоні тваринних жирів, велика кількість вуглеводів, відсутність в харчуванні овочів, фруктів, вітамінів;
  • малорухомий образ життя – гіподинамія;
  • гормональні порушення – недостатня або надмірна функція ендокринних залоз;
  • шкідливі звички – куріння, зловживання алкоголем.

 

       Всі ці фактори призводять до порушення кровообігу (мікроциркуляції), в наслідок чого активно розростається сполучна тканина, яка утворює внутрішній каркас для целюл ( жирових клітин).

       Прояви целюліту відомі більшості жінок. Дрібно бугриста поверхня шкіри виникає тільки коли її беруть у складку. По мірі того, як процес прогресує, ця бугристість („апельсинова шкірочка”) проявляється без додаткових зусиль. При запущеному процесі целюліт може в значній мірі спотворювати ноги та стегна, які стають подібні на дріжджове тісто, яке довго і наполегливо тикали пальцями.

       Існує 4 стадії розвитку целюліта:

1 стадія – незначний набряк, зміни проявляються тільки при збиранні шкіри в складку;

 

2 стадія – зона ураження збільшується, з’являється „апельсинова шкірочка”, видно впадини, при натисненні на шкіру визначається її ущільнення;

 

3 стадія – більш грубі порушення, множинні підшкірні вузлики, набряк та множинні впадини, починає розростатися сполучна тканина у вигляді ячеек.

       На цій стадії целюліт лікувати дуже складно в наслідок виникнення сполучної тканини, яка з одної сторони прикріплена до фасції, а з другої до шкіри. Худнути на цій стадії дуже важко, тому що навіть при самій оптимальній дієті схудне все, крім ділянок уражених целюлітом.

4 стадія (важкий целюліт) – множинні великі вузли, впадини, ділянки затвердіння, набряк, болючість при доторканні, шкіра холодна і має синюшний відтінок.

 

       Озонотерапія широко застосовується для профілактики та лікування целюліта. Найбільш раціонально починати лікування на початкових стадіях розвитку недуги, коли це чисто естетична проблема. В цьому випадку озон може використовуватись в якості монотерапії і достатньо всього декілька процедур підшкірного введення, щоб добитися гарного косметичного ефекту. У більш запущених випадках озонотерапія комбінується з вакуумним масажем, ентеросорбцією, корекцією жирового обміну. В програмі комплексної терапії целюліта в нашій клініці використовується сполучення місцевої терапії (обколювання проблемних зон озоно-кисневою сумішшю, масаж і обгартування по озонованій олії) з системними методами (внутрішньовенним введенням озонованого фізіологічного розчину, проведення озонування ауто крові пацієнта), що робить результат лікування більш стійким і відчутним.

       При використанні озону проходить швидке прогресивне зменшення жирових відкладень, покращується тонус і колір шкіри. Гарного результату ми досягаємо у формуванні контурів тіла (без операційне моделювання фігури, не хірургічна ліпосакція): корекція подвійного підборіддя, підтяжка і формування контуру обличчя, підтяжка і формування гарної форми грудей, стегон, сідниць. Озон сприяє швидкому видаленню жирових відкладень з живота, особливо з нижньої його частини, яка тяжко піддається корекції традиційними методами і практично не змінюється при дієтотерапії і загальному схудненні. Все це відбувається без застосування хімічних середників, не медикаментозними методами з мінімальними проти показами і відсутністю небажаних ефектів.

       Принциповою відмінністю озонотерапії від інших методів ліполізу (механічного, електричного, ультразвукового, хімічного) є те, що озоноліполіз або озоноліз (руйнація озоном жирової тканини) сполучається з локальним і одночасно системним детоксикуючим впливом, підвищенням рівня утилізації жирів. Відбувається стимуляція клітинних процесів, підвищується киснево-транспортна функція крові і, відповідно, окислювально-відновний потенціал організму. Озон, введений парентерально, не тільки активує ліпідний обмін, але і  запускає механізм переробки внутрішніх запасів енергії, якими і є жирові відкладення. Протицелюлітний ефект і схуднення реалізуються на фоні відновлення м’язового тонусу, укріплення і іонізування всіх тканин. Шкіра не провисає, як після звичайного похудіння і іншіх методів лікування целюліту, а навпаки покращується її структура, підвищується еластичність, тургор і зовнішній вигляд.

© Дизайн та розробка: SYMPHO Graphics
Клиника Медикаль