Історія розвитку світової озонотерапії напрочуд багата відомими прізвищами, напрямками, історичними пріоритетами. З моменту виникнення і під час розвитку цього методу були зроблені революційні відкриття. Вже протягом 100 років цей метод використовується багатьма авторитетними лікарями при лікуванні різноманітних захворювань

       Відкриття озону як хімічного елементу відбулося наприкінці XVII сторіччя. У 1785 р. голландський фізик Ван Марум, проводячи досліди зі струмом, звернув увагу на запах при утворенні іскри в електричній машині і на окислювальні властивості повітря при пропусканні через нього електричної іскри.   

       У 1840 р. Шенбейн поєднав зміну властивостей кисню, який виділявся при електролізі води і при пропусканні електричної іскри через кисень, з утворенням особливого газу, який був названий озон від грецького “ozon” – „пахнучий”. Дещо пізніше Де ля Рив і Морин’як довели, що озон – це змінена форма кисню.

       У 1848 р. Хант припустив, що озон – це трьохатомний кисень. У 1857 р. за допомогою „ідеальної трубки магнітної індукції”, яку створив Вернер фон Сіменс, вдалося побудувати першу технічну озонову установку.

       У 1873 р. Фоке спостерігав за знищенням мікроорганізмів під впливом озону.

       22 вересня 1896 р. винахідник Н. Тесла запатентував перший генератор озону, а в 1901 р. фірмою „Сіменс” збудована перша гідростанція з озоновою установкою для очищення води в м. Вінсбанде.

       Унікальні властивості озону, ще на початку століття звернули на себе увагу медиків. У 1911 р. М. Еberhart використав озон при лікуванні туберкульоза, анемії, запалення легень, цукрового діабету та інш. А. Вольф (1916) під час першої світової війни застосовує озонокисневу суміш в лікуванні поранених зі складними переломами, флегмонами, абсцесами, гнійними ранами.

       Дослідження з вивчення лікувальних властивостей озону продовжувались до другої світової війни. Н. Кleinmann (1921) застосував озон для загального лікування „порожнин тіла”, а зубний лікар Є.Фіш в 30 –х рр. ХХ століття виклав свій багатий досвід застосування озону в стоматології в публікаціях італійською, французькою та німецькою мовами, а потім – у п’ятидесяті роки – на основі цього матеріалу захистив дисертацію і почав застосовувати лікування озоном у своїй практичній діяльності.

       Йоахім Хензлер (1908 – 1981 рр.) створив перший медичний генератор озону, який дозволив точно дозувати озонокисневу суміш, і цим дав можливість широко застосовувати озонотерапію.

       Р. Auborg (1936) виявив ефект рубцювання виразок товстого кишківника під впливом озону і звернув увагу на його загальну дію на організм. Роботи по вивченню властивостей озону під час другої світової війни активно продовжувались у Німеччині при лікуванні гнійних ран і опіків. Після війни практично на два десятиліття дослідження були перервані, що було пов’язане з появою антибіотиків і відсутністю надійних, компактних генераторів озону і озоностійких матеріалів. 

       До початку 70-х рр.. стало відомо, що антибіотики не здатні повністю вирішити проблему гнійно-септичних захворювань. Визнання цього факту спонукало до розробки методів озонотерапії на новому науковому і технічному рівні. Систематичні і всебічні дослідження в області озонотерапії почалися в середині 70-х рр.., коли у повсякденній медичній практиці з’явилися стійкі до озону полімерні матеріали і зручні у використанні генератори озону.

       По мірі накопичення даних про біологічний вплив озону на людський організм і появі інформації з різних клінік світу про успішне використання озону при лікуванні цілого ряду захворювань, зросла  цікавість до застосування озонотерапії. В наш час озонотерапію широко використовують в усьому світі, особливо в Німеччині, Росії, Швейцарії, Кубі, Італії, Франції.

       В США багато приватних асоціацій лікарів вивчають дану методику при лікуванні хворих на СНІД.

       Ганс Вольф і Зігфрід Ріллінг у 1972 р. заснували Німецьке медичне товариство озонотерапевтів і розробили його статут. В листопаді 1973 р. розпочав  свою роботу Міжнародний інститут озону, а з 1979 р. - Міжнародне медичне товариство озонотерапевтів, яке сьогодні регулярно проводить міжнародні конгреси, в яких приймають участь лікарі різних спеціальностей з таких країн як: Німеччина, Австрія, США, Куба, Росія, Франція, Італія, Японія, Україна.

       Озонотерапія в останні роки стає все більш популярним не медикаментозним методом оздоровлення і лікування. Практика клінік і центрів озонотерапії в Україні показує, що озонотерапія може замінити сильнодіючі ліки, не викликаючи при цьому побічних явищ.

       11.01.2001 р. Міністерством охорони здоров’я України було затверджено  „Методики застосування озону в медицині”, що стало поштовхом для розвитку озонотерапії. Активно працює „Всеукраїнська асоціація озонотерапевтів і виробників обладнання для озонотерапії” в м. Одесі.

       Клініка озонотерапії „Медікаль” створена у вересні 2005р. Лікарі, які працюють в клініці, були одні з перших, хто почав займатися озонотерапією в м. Львові з 2002 р. Ми активно пропогандуємо цей метод лікування, приймаємо участь в науково-практичних конференціях, виставках, семінарах.

        Лікарі нашої клініки постійно удосконалюють свій фах, щоб наші пацієнти отримували допомогу на найвищому професійному рівні.

© Дизайн та розробка: SYMPHO Graphics
Клиника Медикаль